Никто и не собирается отбеливать Беркутят. Я вообще мало понимаю, чем они отличаются от наших обычных ментов. Это порождение системы, которое надо разогнать. Но их же никто не разогнал. Аваков до сих пор пользуется их услугами. Вы поймите, пока наверху нужен весь этот бардак - ничего не изменится. Они и новую полицию угробят. Им уже раздали план по штрафам. Тупо превращают в ГАИ.
Что касается Левочкина, то я уже однажды ошиблась, недооценив его. Что касается Майдана, то начал его он. На другой стороне играл Сурок, и за одним, и за вторым стоит как Сорос, так и другие люди Ротшильдов. Так сложилось тогда, что Янык уже не нужен был никому. Левочкин хотел стать премьером. Но его переиграли. А понял ли он, что его использовали? Думаю, что понял. Просто тогда играли все и все в свою пользу и против Яныка. Но что сейчас об этом говорить? Те, кто вырвал себе власть, что они изменили? Хотя бы что-то, против чего орали на Майдане, сделали. Они же заняты совершенно другими вещами. Они не строят страну, а добивают ее.
Точнее, полгода его родственников уговаривают снять претензии, успокоиться, замять, забыть.

То, что происходит, "расследованием" назвать трудно.

Вбито ідеолога АЗОВу Ярослава Бабича. Аваков може спати спокійно. А ми?

Це також розповідь про “троянських коней” в добровольчих батальйонах, які мають завдання підривати ці структури зсередини аби усувати небезпеку для СИСТЕМИ. Ваш РЕПОСТ покаже, що нам не всеодно і ми хочемо знати правду

Півроку тому мене шокувала смерть Ярослава. За день до його “самогубства” ми списувались у ФБ. Я мала за кілька днів з ним зустрітись. Не встигла.

Я написала, що не вірю в таке “самогубство” й чекала, що слідство розслідуватиме і знайде винних в цьому злочині. Тим паче, що було відкрито кримінальну справу. за ст. 115 ч.1 ККУ. Умисне вбивство. Минуло понад півроку. Тепер очевидно, що слідство всіма силами гальмує розслідування й приховує подробиці вбивства навіть від родини.

Тому, я хочу викласти факти й проситиму поширення інформації аби знайти людей, які зможуть допомогти розібратись у цій справі.

Пам”ятаєте, як пролетіло повідомлення про загадкову смерть Ярослава, але без особливих подробиць? Азовці сором”язливо ховали очі й намагались не поширювати інформацію. Адже це “самогубство” було візуально підлаштоване під нещасний випадок через “сексуальні ігрища з мотузкою”.

Як правило, військові приховують “негероїчну смерть”, на кшталт, бійки в притоні у повій або від садо-мазо розваг. Про це соромно говорити. Саме на це й було зроблено ставку у випадку з дивним “самогубством” Ярослава.

ФАКТИ Дружина Ярослава Лариса Бабич говорила, що зідзвонювалась з чоловіком напередодні 24.07.2015, коли він повертався з Карпат до Києва, де проходив вишкіл азовців.

- Він був у доброму гуморі, мав купу планів, - розповідала вона. - Хіба, поскаржився, що 16 годинний переїзд за 30 градусної спеки дався взнаки, тому він має єдине бажання відіспатися, бо завтра має ряд важливих зустрічей. На кінець розмови сказав: - Приїду додому, прийму душ, наберу.

В сім”ї було правило, повідомляти, місцезнаходження. Але вона так і не дочекачась його дзвінка. Подумала, що просто втомився і заснув. Коли наступного дня він не вийшов на зв”язок - захвилювалась і попросила азовця, який проживає в м. Буча, подивитись, чи є Ярослав у квартирі. Можливо, йому стало погано.

Азовець пішов до будинку і повідомив, що в деяких вікнах горить світло, відчинено вікна на провітрювання, але ніхто не відповідає, двері зачинено зсередини. Прийняли рішення знайти медвежатника і зламати замок. Один із азовців зайшов до квартири, і повідомив, що Ярослав повішений на шведській стінці.

За свідченнями азовців, вони чекали перед входом до квартири на приїзд міліції. Ярослава знайшли повішеним у дитячій кімнаті, на шведській стінці, перед трьома портретами власних дітей та купою дитячих іграшок навколо. На початку слідства, ще можна було припускати, що чоловік самозадовільнявся в такий спосіб. Але…

Чоловік мав трьох дітей і дружину, яка жодного разу за 15 років не застукала його за такими “еспериментами” і не бачила ніяких синців на шиї. Вам будь-який фаховий сексопатолог підтвердить, що такий вид сексуального задоволення важко приховати. Ба, навіть більше, як правило, такі чоловіки дуже рідко можуть отримати задоволення в інший спосіб і зазвичай, роблять це разом з партнеркою. Та, зі слів Лариси нічого подібного не траплялось.

Зрештою, навіть якщо б він самозадовільнявся в такій спосіб, то навряд чи в дитячій кімнаті. Це психологічно несумісні речі, тут вбивці недоопрацювали. Але шведська стінка, де можна було “повісити”, була лише там. І лебідку довелось також з собою принести, бо в господарстві її не було.

Крім того, в коридорі стояла пляшка недопитого пива, хоча Ярослав взагалі не вживав спиртного, бо мав виразку шлунку і спиртне було категорично заборонено. Колеги, які їхали з ним разом з Карпат до Києва, сказали, що Ярослав не купував пива по дорозі додому. Чоловік, який проживав три тижні в Карпатах в одній кімнаті з Ярославом, також підтвердив, що Ярослав жодного разу пива не вживав.

Дружина передала слідчим футболку Ярослава, яка була облита якоюсь спиртовою настоянкою, але на неї особливої уваги не звернули, як і на інші факти.

Я вірю Ларисі, що це не може бути нещасний випадок на сексуальному підгрунті, бо якщо б в неї така підозра була, то звичайно б і реакція була інаша – сховати інформацію і не розповідати нікому аби про це не дізнались родичі, сусіди, діти. А їй болить і вона обурена, що так підло вчинили з її чоловіком і хочуть змусити її замовкнути.

Вона розповідає, що коли вона зі свідками приїхала до бучанського паталогоанатома Іванченко Н.Є., вона зустріла їх такою фразою: "Что вы ко мне тут ездите, а то ты не знала, что твой муж увлекался всеми этими сексуальными играми", но будь умной, я понимаю тебя как женщина и не буду выносить этот позор, не напишу это в отчете".

- І от тільки тоді я зрозуміла в чому річ, - згадує Лариса. - Вона мені прямо запрпонувала мовчати. Зі мною був також брат Ярослава і моя подруга, ми почали з”ясовувати, що цей паталогоанатом несе, як вона сміє подібне пропонувати, і в цій перепалці вона нам видає: -А, что вы тут кипишуете? Я писала то, что мне говорили с верху с подачи "ВАШИХ" же.

Вона розповідає, що на допиті у слідчого, були також були запитання, на кшталт: - А чи одягав ваш чоловік жіночу білизну, а чи були у нього якісь нездорові сексуальні вподобання, чи не читали ви 50 відтінків сірого і.т.д.? І принципово не показували фото з місця події. А потім, таки показали фото.
- Я побачила якусь накручену, незрозумілу для мене конструкцію, я навіть тоді не зрозуміла, що це імітація сексуального збочення, бо навіть таких підозр у мене не виникало. Але я миттєво помітила відсутність прикрас на тілі чоловіка, і одразу задала питання слідчому чи є зниклі прикраси в списку вилучених речей? В списку вилучених речей прикрас не виявилось.

Дружина Ярослава подала чотири клопотання про визнання її потерпілою стороною, та отримала чотири відмови. Це не дає можливості мати доступ до справи аби знайомитись з експертизами та проводити паралельне розслідування.

Спробуємо відтворити події. Втомлений Ярослав повернувся з місячного вишколу з Карпат. Напевно, до нього прийшли знайомі, бо чужим би він не відчинив двері в такій порі, слідів бійки в квартирі не було й недопите пиво говорить про, як мінімум, одного відвідувача.

Але, щоб приспати чоловіка потрібно було двоє: один відволікає, а другий заходить ззаду і прикладає хустинку з хлороформом. Потім його роздягли, зняли прикраси і повісили. Таким чином, вирішили підкинути слідству оригінальну версію, про яку мовчатимуть рідні аби не осоромитись.

Патологоанатом міг би знайти сліди хлороформу під носом, якби ретельно проводив експертизу. Могли б знайти й чиєсь волосся чи додаткові синці. Але товариші з Азову її попросили цього не робити. Про що вона й сказала дружині.

Як відомо, Азов створювався під юриздикцією МВС. Вадим Троян - один з керівників штабу АЗОВУ і на той час очільник управління МВС Київщини обіцяв сприяти слідству. Але за фактом, відбулось зворотнє.

За кілька днів невідомими був видалений аккаунт Ярослава Бабича у Фейсбуці, його пошта і телеграм. Технічно, це можливо було зробити через телефон, який знаходився на той час в правоохоронних органах.

Фактично була зачищена вся інформация, яка могла б могла допомогти слідству. Якби це було “самогубство” чи “нещасний випадок”, навіщо було так опаративно позбуватись доказів?

Цікавий факт, в 2008 році, коли Вадим Троян не був на таких високих посадах, Ярослав Бабич був його адвокатом і захищав його в справі “Марш патріотів, зіткнення з міліцією”.

Тобто, коли Троян мав проблеми – Ярослав його відстоював, але коли трапилась трагедія з Ярославом – Троян виявився таким собі “троянським конем” в Азові.

Крім того, самі азовці попросили дружину мовчати, бо йде війна й не потрібно підіймати хвилю, мовляв, ми допоможемо слідству й розберемось, що сталось. Пройшло понад півроку. Нічого.
Проаналізувавши факти, можна висувати дві версії:

По-перше, Ярослав міг стати комусь на заваді в Азові. За місяць до смерті, Ярослав з ядровими азовцями хотів йти з організації через невідповідність діяльності організації заявленим цілям.

Останнім часом, ідея визволення країни підмінялась банальним заробітчанством, як то в ситуації із зустріччю Фірташа і паралельним постом-страшилкою від Авакова. Працювала група Боцмана.

Лідер Азову Андрій Білецький все більше дослухався людей, які приносили гроші, а не ідеї. З”являлись спонсори з темним минулим і не зовсім шляхетними цілями. А потім, за фінансові пожертви “благодійники” просили надавати певні “охоронно-рейдерські” послуги.

Наприклад, незрозуміла роль в “Азові” сімейства Зваричів, які мають интерес до АТЕК. Така проблема є фактично у багатьох добровольчих батальйонах.

Саме через це Ярослав і хотів фінансової незалежності аби мати чисте політичне майбутнє і шукав фінанси для бійців. Тоді, Білецькому вдалось переконати Ярослава не йти з Азову, мовляв, помилки можна виправити.

Але, хлопці з Азову кажуть, що від ідейності в організації залишаюється все менше, а Ярослава вже не має, щоб утримати позиції. Багато азовців патріотичних поглядів, які з легкої руки Ярослава були залучені в Азов, пішли з організації.

Відомо, що Ярослав, одразу після Майдану, очолював мобільзаційний центр Азову і формав группи добровольців в АТО та займався матеріальним забезпеченням бійців.

Азов був одним з найбільш чітко структурованих і ідейних батальйонів з потенційним політичним майбутнім.

По-друге, ми неодноразово сперечались з Ярославом про зміну системи влади в країн, він мав інше, бачення, як це зробити. Включно до силового протистояння, захоплення влади і встановлення військової диктатури на перехідний період, коли керівництво країни очевидно здає національні інтереси.

Я знаю, що на тому етапі це були не просто розмови безсистемного мрійника, а плани одного з ідеологів добровольчої військової організації. Через його руки пройшло сотні бійців, йому довіряли і він чудово вмів працювати з їхньою мотивацією.

Тому він априорі був небезпечний для влади і перебував під пильм спостереженням. Аби самозберегтись система має усувати тих, хто їй загрожує.

За останні два роки в Україні трапилась не одна така загадкова смерть. Нерозкриття таких злочинів і незмінність Авакова породжують підозри, які потрібно або спростовувати виявленням і покаранням винних, або відставкою.

Справу очевидно намагаються замовчати. Якщо такі справи не будуть розслідуватись і надалі, то подібних загадкових смертей ставатиме все більше, бо кількість незадоволених і здатних чинити опір системі росте.

Прошу допомоги і в розслідуванні, і поширенні інформації журналістів, слідчих, волонтерів, бійців, громадських активістів. Всіх, хто вважає, що безкарність породжує нові злочини.

Бо якщо слідчі не розслідують злочини, а приховують факти, навіщо ми утримуємо такий штат правоохоронців? Де гарантія, що завтра хтось із наших близьких не потрапить в таку ситуацію і родичів не ганятимуть всіми колами пекла?
http://ru.krymr.mobi/a/27438543.html

Специально для Крым.Реалии, рубрика «Мнение»

Не верю в такие совпадения, но буду надеяться, что все произошло случайно. Тем более, что в Украине «антигрузинская» кампания началась давно – с мелких уколов и ворчания по поводу «приезжих», до публичных выступлений украинских политиков. На высоком уровне в присутствии президента – в первый раз. Странным образом совпало с высказываниями Путина на недавней пресс-конференции в отношении Грузии и Саакашвили, в первую очередь. Теперь я точно знаю, кто в Украине смотрит российскую пропаганду, это – Аваков и Яценюк

Странным образом, высказанное Аваковым и Яценюком очень точно совпадает с настроением Путина. Через два дня, на своей пресс-конференции Путин в точности повторил версию о «гастролере», соврав о том, что американцы не дают Саакашвили рабочую визу, и одесский губернатор вынужден был опубликовать фотографию этой самой визы, выданной на три года. В тот же день одиннадцатого по счету праздника вранья Путина, глава МВД Украины, как будто услышав Путина, заявил, что подает в суд на Саакашвили, упомянув, что то же самое сделает Яценюк.

Тоже совпадение? Допускаю. Но только в одном случае, если эти люди думают одинаково, тем более об одном и том же человеке, Саакашвили. Как-то совсем утерялась еще одна тема – грубо смонтированное видео, которое первым опубликовал пресс-секретарь МВД Украины и на которое ссылался министр Аваков. Почему видео и почему так пошло получилось? Видео, по мнению многих политических интриганов, лучший способ убедить несведущих зрителей. Точно так же в Грузии три года назад распространяли видео со «сценами насилия» в грузинских тюрьмах, как «доказательство преступлений» Саакашвили. И что повлияло на исход парламентских выборов. Спустя месяцы люди стали внимательно разглядывать то видео и увидели большое количество огрехов – улыбающийся заключенный, которому в прямую кишку якобы засовывают древко от веника. Интерьер оказался совсем не тюремный, а на стене «камеры» вдруг появилась нарисованная красной краской цифра «5» – порядковый номер партии Саакашвили на выборах. Такая оригинальная находка режиссера.

В последнее время талантливых режиссеров и монтажеров расплодилось в невероятном количестве, особенно с появлением Путина во власти. Надеюсь, все помнят про видео, на котором был изображен человек, похожий на генерального прокурора России Юрия Скуратова? Можно предположить, что на Лубянке создана новая кинокомпания «ЧК-XXI век». Иногда получается правдиво, как видео с казнью «агента ФСБ» в ИГИЛ – хорошая режиссура, профессиональные операторы, талантливый монтажер, но драматургические огрехи все-таки видны. В видео «встреча Саакашвили с российским бизнесменом» драматургическая находка существует, все остальное – качество городского телевидения Мухосранска. Видео, как появилось, так и исчезло, всем стало смешно, но еще смешнее от того, что на эту фальшивку сослался министр Аваков, человек вроде не глупый.

Что же объединяет эту троицу – Яценюка, Авакова и Путина? Посмею предположить – ненависть к Саакашвили. Правда, российский президент более опытный в этой ненависти, он при упоминании Саакашвили «кушать не может» уже 10 лет, с того самого времени, когда грузинский президент послал того после предложения жить вместе, как в СССР. И не Аваков сказал свое «бе-бе-бе» первым, это сделал Путин еще в 2006 году, когда начал собирать компромат на Саакашвили. К тому времени в Тбилиси точно знали, что Путин – вор, а из Москвы кричали, что Миша – сумасшедший, то есть, «бе-бе-бе».

Странным образом всю троицу объединяет ненависть к реформам. Путина это начало раздражать практически сразу после «революции роз» – он не хотел, чтобы население постсоветского пространства начало завидовать какому-то «выскочке» из Тбилиси и тому, что в Грузии стало безопасно жить, что коррупция побеждена, а президентский кортеж едет так, как все - без перекрытия улиц и площадей. Страшная ненависть обуяла Путина, он стал осознавать, что людям больше понравятся реформы, чем создание «русского мира», сопровождаемого войнами, репрессиями и убийствами политических оппонентов.

Феномен выживания Саакашвили в этих условиях, когда малюсенькой стране, в 144 раза меньше злого и кровожадного монстра, удалось сохраниться и развиваться вплоть до окончания конституционного срока президентства Саакашвили, еще предстоит изучать. Последнюю напасть, посланную Кремлем для испытания, стал российский авантюрист Бидзина Иванишвили, с приходом которого начались политические репрессии по-российски. Аваков и Яценюк этого не знают? Они смотрят только российское телевидение? Они не знают о нескольких десятках заявлений Евросоюза, Совета Европы, ОБСЕ и глав западных стран с протестами по поводу политического преследования в Грузии? Это люди утверждают, что боролись на Майдане? Но за что они боролись, если ведут себя точно так же, как российский диктатор?


Трудности у грузинской команды в Украине начались практически сразу – в украинской власти оказались не только те, кто прислушивался на Майдане к призывам сделать Украину демократической правовой и европейской страной. Оказались и другие, те, кто себя видит в украинской политике исключительно в качестве бессмертного и во всем правого политика. Когда некоторые эксперты называют Саакашвили авторитарным, то теперь в Украине это может звучать как безобидное ругательство – свои оказались намного круче. Сейчас Украина оказалась в ситуации, которую можно было предвидеть сразу после Майдана – революция не может стать успешной, если ее плодами пользуются сразу несколько лидеров разных политических партий. Это и не революция вовсе, а, как не обидно звучит, трагическое времяпровождение с предсказуемым исходом, повторением всего того, против чего боролся и умирал Майдан. И Миша тут совсем не при чем – он приехал помогать Украине, а не захватывать власть. Кто думает иначе, тот Аваков и Яценюк.
В комментариях к конфликту Саакашвили с Аваковым появился хитро*опый тренд: поведение участников настолько постыдно, что видеозапись смотреть не хочу (и вам, читатель, не советую), хотя из за того, что видео появилось позже, мы в, очередной раз, можем убедиться в беспредельной наглости и лживости Авакова, якобы всего лишь плеснувшего водички в Саакашвили. А какая уверенность в безнаказанности! А автору статьи (Тарас Березовец, Аваков пролил Моршинскую)должно быть стыдно в соучастии во лжи и журналистком укрывании подлеца и преступника Авакова. Почему бы не обратить внимание читателя на призывы Саакашвили к вежливости и хамское поведение Авакова. Что Тарас, кишка тонка, правду писать об министре МВД?

Profile

vin_o_321

March 2016

S M T W T F S
   1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
131415 16 171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 24th, 2017 08:37 am
Powered by Dreamwidth Studios